«Проти СНІДу – мовою картин»

  Валентина Левочко

 Вперше я побачила роботи Анатолія Кімнатного на виставці, організованій молодіжним об'єднанням у залі відділу мистецтв бібліотеки імені Чижевського. Був там і портрет Елтона Джона, були інші роботи, які засвідчували і смак, і хист, і зосередженість молодого худож­ника. З тих пір Анатолій Кімнатний встиг багато. Він займається науковою роботою як співробітник обласного худож­нього музею, очолює галерею Петра Оссовського "Світ і Вітчизна", бере активну участь у виставках як обласних, так і всеукраїнських, мав навіть шість персоналій, не обходяться без нього і художні пленери.

Серед кіровоградських худож­ників роботи Кімнатного відрізняються спокоєм, мудрістю, не­бажанням дивувати публіку надмірною ви­тонченістю форм чи бажанням підкреслити свою оригінальність. Він реаліст у кращих своїх полотнах. Навіть тоді, коли вдається до метафоричності. Виставка, що мину­лого тижня відкрилася в художньому музеї, хоч і є ще однією персо­нальною виставкою Анатолія Дмитрови­ча, але во­на персо­нально-те­матична.

Загалом, художники рідко вдаються до такої форми презентації своїх творів. Хіба що з історії жи­вопису можна згадати деякі незвичні події. Наприклад, коли у позаминулому столітті у Санкт-Петербурзі в домі на Великій Морській відбулася виставка... однієї картини. Це демонстрував своє знамени­те полотно "Місячна ніч на Дніпрі" Архип Куінджі. Це так, до слова. Мова про інше. Анатолій Кімнатний присвятив свою виставку Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом. Не знаю,що підказало ху­дожнику звернути­ся саме до цієї те­ми. Можливо, його особисте захоплен­ня талантом музи­канта, Фредді Мерк'юрі, котрий помер від СНІДу у 1991 році. В експозиції подано два триптихи, присвя­чені "Пам'яті Фредді Мерк'юрі", - 2006 і 2008 року. Тут же і відомий портрет Елтона Джона. Своє захоп­лення рок-музикантами Анатолій Кімнатний втілив і в роботах, що присвячені виступам Елтона Джона. у Києві на майдані Незалежності у 2007 році та Пола Роджерса і гурту "Queen" на площі Свободи у Харкові 2008 року. Кімнатний побував на обох концертах і висловив свої почуття в художніх композиціях. Ав­тор не мав жодного сумніву, що саме ці полотна можуть наситити його експо­зицію мотивами протесту проти істерії навколо людей, хворих на СНІД. Але і включені до тематичної вис­тавки два диптихи "Захід" або ж елегійно-скромний букет квітів абсолютно доречні для такої експозиції.

Серед тих, хто прийшов привітати Анатолія Кімнатного з цією виставкою – його давній шанувальник Микола Сухомлин. Микола Олексійович відзначив наполегливість, багатооб’ємність, творчих пошуків молодого, вже досить відомого любителям живопису автора, учасника численних виставок, з яких вже шість персональних, як зазначалося вище, але й велику громадську роботу як секретаря обласної премії імені Осмьоркіна.

Гостями вернісажу стали представники православної церкви Московського патріархату та інших ор­ганізацій. Від імені колективу музею вітала Анатолія Дмитровича директор Тетяна Ткаченко, виголосивши палку промову про його талант і людяність, підкреслюючи риси людини, на яку завжди можна покластися, низько кланяючись мамі і бабусі художника, що також прийшли розділити радість успіху експонента.